Київ · четвер, 29 жовтня
НАРАЗІ
Гроші

Бюджет-2027 після першого читання: що вже закладено, а що ще може змінитися

Рада підтримала проєкт держбюджету на 2027 рік за основу. Цифри для мінімалки, пенсій та оборони ще можуть змінитися до другого читання. Розбираємо, що заклав уряд, що поки лише пропозиції депутатів і чому оборонний бюджет одні називають більшим, а інші — недостатнім.

Архівне фото: будівля Верховної Ради в Києві
Архівне фото: будівля Верховної Ради в Києві · Фото: Misha Reme / Wikimedia Commons

Коротко

  • Перше читання — це схвалення за основу. Остаточні цифри Рада має затвердити в другому читанні не пізніше 20 листопада.
  • Мінімалка за проєктом — 9 546 грн, мінімальна пенсія — 2 878 грн. Пропозиція соцкомітету про 12 000 грн поки лише рекомендація.
  • На оборону — 4,885 трлн грн. Це більше за план-2026, але менше за реальні потреби: ЦЕС оцінює нестачу щонайменше у 25–31 млрд доларів.
  • Власні доходи покривають лише 43% видатків, а для 32,6 млрд доларів потреби джерел фінансування поки немає.

28 жовтня за проєкт державного бюджету на 2027 рік проголосували 239 депутатів — на 13 більше за необхідний мінімум. Рада ухвалила документ у першому читанні, тобто схвалила його за основу разом із бюджетними висновками: переліком того, що уряд має доопрацювати.

Остаточних цифр поки немає. Кабмін готує нову редакцію, а друге читання за регламентом має завершитися не пізніше 20 листопада. Тому всі суми нижче — пропозиції, а не гарантії.

Що депутати додали до першого читання

До проєкту подали 5 236 поправок. Бюджетний комітет звів їх до 90 бюджетних висновків, і більшість із них — доручення уряду «опрацювати» чи «розглянути можливість». Це напрям доопрацювання, а не готові рішення.

Під час голосування Рада окремо підтримала поправку №1279 про підвищення грошового забезпечення військових. Наскільки зростуть виплати, поки невідомо: комітет доручив уряду опрацювати це питання до другого читання.

Депутати також підтримали пропозиції:

  • зберегти Фонд підтримки підприємців і страхування від воєнних ризиків без підвищення податків;
  • заборонити фінансувати «Національний кешбек» коштом державного бюджету.

Перший пункт стосується бізнесу напряму: у вересні уряд планував фінансувати нові програми підтримки підприємців з можливого підвищення ПДВ з 20% до 21%.

Поправку №1003, яка обмежила б зарплати держслужбовців 80 тисячами гривень на місяць, Рада відхилила: за неї проголосували 157 депутатів із 226 потрібних.

Мінімалка, прожитковий мінімум і пенсії

Урядовий проєкт передбачає з 1 січня 2027 року:

  • мінімальну зарплату 9 546 грн замість 8 647 грн, тобто на 10,4% більше; погодинна мінімалка — 57,50 грн;
  • прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 грн замість 3 328 грн;
  • прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — 2 878 грн замість 2 595 грн.

Від останнього показника залежить мінімальна пенсія за віком, тож вона також має зрости до 2 878 грн. Максимальна пенсія становитиме 28 780 грн.

Уряд закладає в бюджет інфляцію 8% на 2027 рік. Якщо прогноз справдиться, у реальному вимірі соціальні стандарти зростуть лише на кілька відсотків.

Комітет Ради з питань соціальної політики пропонував значно більше: мінімалку 12 000 грн і прожитковий мінімум для працездатних 9 241 грн. Але це рекомендації профільного комітету, а не показники бюджету. Остаточну мінімалку визначить друге читання.

Від мінімалки залежить не лише зарплата. З нею зростуть і платежі підприємців, прив’язані до неї у відсотках:

  • мінімальний ЄСВ за себе — 22% мінімалки: 2 100,12 грн на місяць замість 1 902,34 грн;
  • максимальний єдиний податок для другої групи — 20% мінімалки: 1 909,20 грн замість 1 729,40 грн;
  • військовий збір для першої, другої та четвертої груп — 10% мінімалки: 954,60 грн замість 864,70 грн.

Конкретну ставку єдиного податку для першої й другої груп встановлює місцева рада, тож фактичний платіж може бути меншим за максимальний.

Оборона: більше чи менше, ніж цього року

На сектор безпеки й оборони уряд заклав 4,885 трлн грн, або 43,8% прогнозного ВВП. За даними Мінфіну, це на 517,9 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік зі змінами. З цієї суми 1,792 трлн грн піде на оплату праці, 2,299 трлн грн — на озброєння й техніку.

Проте ту саму суму можна порівнювати з різною базою. Мінфін зіставляє її з поточним планом на 2026 рік, а цей план уже не покриває реальних потреб: у вересні Міноборони потребувало до кінця року ще 27 млрд доларів, яких у бюджеті не було. Якщо їх урахувати, загальні видатки 2027 року виявляються на 4,4% меншими за цьогорічні, підрахувала «Економічна правда».

Центр економічної стратегії рахує, що власне на війну в проєкті передбачено 4,6 трлн грн — навіть номінально на 2% менше, ніж у 2026 році. Недофінансування фронту ЦЕС оцінює щонайменше у 25–31 млрд доларів, а якщо брати потребу, яку називає Міноборони, — до 75 млрд доларів.

Тож обидві оцінки правдиві водночас: оборонний бюджет більший за торішній план, але менший за те, скільки війна коштує насправді.

Звідки гроші

Доходи бюджету-2027 заплановані на рівні 5,648 трлн грн, з них 2,493 трлн грн — допомога ЄС та інших донорів. Видатки — 7,271 трлн грн. Дефіцит перевищить 1,6 трлн грн, або близько 15% ВВП.

Власних надходжень уже не вистачає навіть на оборону. За оцінкою ЦЕС, вони покривають лише 43% потрібних видатків. Решту доведеться позичати або отримувати від партнерів, і для частини цієї суми джерел поки немає: непокриту потребу на 2027 рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінював у 32,6 млрд доларів.

«Ніхто не задоволений бюджетом», — сказав Марченко, представляючи проєкт у Раді 16 вересня.

Що далі

Уряд має доопрацювати документ, а Рада — ухвалити його в другому читанні не пізніше 20 листопада. Тоді стане зрозуміло, які з 90 бюджетних висновків уряд урахував.

До другого читання найбільше питань щодо трьох речей:

  • якою буде мінімальна зарплата: 9 546 грн з урядового проєкту чи більше;
  • на скільки зростуть виплати військовим за поправкою №1279;
  • чи знайдуться джерела для 32,6 млрд доларів непокритої потреби.